Форма випуску: капсули
Склад містить активні інгредієнти: коріння шоломниці байкальської.
Значення для організму
Шоломниця байкальська входить до числа 50-ти фундаментальних рослин традіційної китайської медицини.
Її коріння значаться в реєстрі лікарських засобів у групі міотропних спазмолітиків з анксіолітичними та снодійними властивостями. Шоломниця містить флавоноїди (байкалін, скутеллярін, скутелляреін, ороксілін А, вогонін, апігенін, лютеолін), дубильні речовини, стероїди, пірокатехін, сапоніни, кумарини, мінерали Са, K, Mg, Zn, Fe, J, Se, Mn, концентрує Fe , Cu, Se. [Гродзінський А.М. 1992р], [Чирикова Н.К. (дисс). 2007], [Виноградова Т.А. 2001].
У Західній Європі препарати шоломниці дозволені до використання в якості жовчогінного, кровоспинного, детоксикаційного засобу, а також як гіркота, яка стимулює секреторні функції травлення. Шоломниця проявляє гіпотензивні, седативні властивості, які затребувані при функціональних розладах центральної нервової системи з підвищеною збудливістю, серцево-судинних неврозах, а також як рослина що має спазмолітичну дію, здатну послаблювати судоми, підвищувати імунітет.
Один із гіпотензивних ефектів шоломниці пов'язаний зі здатністю знижувати тону симпатичної нерової системи та з пригніченням проведення збудження в симпатичних гангліях, особливо це стосується нейрогенной гіпертонії. Специфіка механізму зниження рівня артеріального тиску, базується не тільки на гипотензивної, але і на помітної седативної дії, яка перевищує ефект валеріани і пустирника. Про механізм гіпотензивної і седативної активності, що має центральне і периферичне походження, в 1952 році писав Н.В. Вершинін. Він довів, що шоломница у 2 рази активніше за пустирник за впливом на центарльну нервову систему. Фармакологічні і клінічні дослідження стверджують, що коріння шоломниці розширюють периферійні судини, знижують збудливість нервової системи та артеріальний тиск. Встановлено, що тривалий прийом припаратів шоломниці призводить до нормалізації артеріального тиску за рахунок включення механізмів ауторегуляції. [Виноградова Т.А. 2001], [Соколов С.Я. 1989, 2000], [Мануйло Б.М. 2005], [Корсун В.Ф., Ройзман С.А., Чуйко Т.В. 2003].
Шоломниця достовірно відновлює сон, усуває больові відчуття в серці, послаблює головний біль.
Седативну її дію відзначав Л.П. Попов. Він також використовував властивості коріння шоломниці для лікування міокардиту (запалення серцевого м'яза) і при тахікардії. Дані медичних джерел відзначають, що в основі механізму депрессорного ефекту шоломниці стоїть судинорозширювальна дія, особливо помітна при підвищеному тонусі судин. [Турова А.Д. 1982], [Барнаулов О.Д. 2002], [Корсун В.Ф., Ройзман С.А., Чуйко Т.В. 2003].
На підставі експериментальних досліджень було встановлено, що курсовий прийом препаратів шоломниці зменшує вираженість клінічних симптомів початкових прояв хронічної цереброваскулярної недостатності. Це підтверджують результати позитивної динаміки показників достовірного покращення мовно-мисленневої діяльності та пам’яті, підвищення працездатності, усунення інертності інтелектуальних процесів. [Нажсараева Г.Т. и др. 2003], [Бухашеева Т.Г. 2008].
Крім того, висновки дисертаційної роботи «Ноотропна дія екстракту шоломниці байкальської», теж свідчать про широкий діапазон фармакологічної активності рослини. [Дамнинова Г.Х.(дисс). 2001]
В інституті органічної хімії вчені В.Г. Бухаров, Р.І. Рудакова, В.І. Височин виділили з коренів специфічні діючі речовини байкалін і вогонін, які достовірно проявляли гіпотензивну і протисудомну дію. Те що шоломниця надійно знижує показники систолічного тиску у випадках артеріальної гіпертензії, обгрунтовано показав д.м.н., професор медицини Корсун В.Ф.
Флавоноїди коріння шоломниці обумовлюють його потужні антиоксидантні властивості. Байкалін пригнічує перекисне окислення ліпідів активніше, ніж вітаміни Е, А, С. Флавоноїд вогонін здійснює нейропротекторну і анксіолітичну (протитревожну) дію. Крім того, шоломниця має загальнотонізуючу дію, а також протизапальну, антитромботичну, протиалергічну, антивірусну та антибактеріальну активність, викликає зниження збудливості центральної нервової системи, зменшує психічне і фізичне напруження при підвищених навантаженнях. Це підтвердили японські дослідники, встановивши, що флавоноїди шоломниці дійсно проявляють протизапальні, антітромбічні властивості і антибактеріальну дію [Kubo M. 1981, 1984, 1985], [Huahg W.H. 2006], [Смагулова Т.Б. 2008].
Домінуючим флавоновим агликоном коріння є байкалін. Його флавонові з’їднання мають характерну Р-вітамінну активність, сосудозміцнюючу і антиоксидантну дію, покращують церебральний кровообіг. Дослідження останніх років констатують сприятливий вплив шоломниці на жовчовидільну функцію печінки, а також відзначають протиалергенну, антиастматичну і антисклеротичну види дії.
Гепатозахісна активність рослини та її антиокисні, мембраностабілізуючі властивості коренів підтверджені науковими работами. [Ажунова, 1988], [Бухашеева Т.Г. 2008].
В спектр призначень шоломниці входять спастичний коліт, дискінезія жовчовивідних шляхів (ДЖВШ) за гіпертонічним типом. Коріння здатне усуваюти спазми гладкої мускулатури внутрішніх органів, в тому числі кишечника, жовчного міхура. Його з успіхом застосовують при кишкових інфекціях з високою інтоксикацією. [Турищев С.П. 2000], [Соколов С.Я. 2000], [Чирикова Н.К.(дисс). 2007], [Кухарева Л.В. 2007], [Машковский М.Д. 1977].
Цікаві дані досліджень були отримані в результаті впливу шоломниці на печінкові клітини при етанольному пошкодженні печінки. Встановлено, що її застосування пригничує процеси ПОЛ, забеспечує стабілізацію мембранних структур гепатоцитів, тим самим попереджає розвиток синдромів цитолізу та холестазу при алкоголізмі та алкогольних інтоксикаціях. [Маняхина А.Ю. 2010], [Потопова А.А. 2017], [Лапин И.П. 2004].
Експериментальні роботи [Ажунова M. 1988] підтверджують ефект застосування препаратів шоломниці при пухлинних захворюваннях. Спільне використання її препаратів з циклофосфаном доречно як доповнення до основної хіміотерапії. Шоломниця регулює стрессорную реакцію і рівень лейкоцитів у крові, одночасно пригнічує утворення метастазів [Разіна, 1988], [Nagia-Makker P. 2002], [Chen K. 2002], [Потапова А.А. 2014].
Здатність її коріння активувати процеси відновлення кісткового еритро- і гранулоцітопоеза, збільшуючи число зрілих клітин в периферійній крові, використовується при гіпоплазії кровотворення, викликаної циклофосфаном, що підвищує результативність основного лікування. [Потапова А.А. 2014], [Абрамов Е.В. 1992].
Дані досліджень свідчать, що гемостимулююча дія флавоноїдів, які містяться в коренях, виражається в стимуляції кровотворення в умовах цитостатической і променевої мієлодепресії, в активізації процесів еритроїдного паростка кісткового мозку. У гемостімуляціі задіяний не тільки прямий, а й опосередкований механізм, а саме через Т-клітинні і макрофагальні ланки регуляції, в тому числі, через вплив на процеси проліферації і диференціювання кровотворних клітин. [Абрамов Е.В. 1992], [Разина Т.Г. 1988], [Hang W.H. 2006].
У шоломниці широкий спектр високої детоксикаційної активності. Вона показана при лихоманки, отруєннях, хронічних і гострих гепатитах. Зареєстрований її детоксикаційний ефект при отруєнні стрихніном (діюча речовина - скутеллярін). [Барнаулов О.Д. 2007], [Вайс Р.Ф, Финтельманн Ф. 2004], [Корсун В.Ф. 2010].
Шоломниця виправдано посідає своє місце серед елітних рослин. Тибетська медицина розглядає її відповідність меридіанам шлунка, селезінки, жовчного міхура, тонкого і товстого кишечника. Згідно з медичними традиціями її коріння призначають при банальних бронхітах, ГРЗ.
Традиційна медицина підтверджує високі антимікробні, туберкулостатичні властивості шоломниці. Вона активна по відношенню до вірусу грипу, допомогає організму справлятися з вірусною інфекцією, стимулюючи синтез ендогенного інтерферону. У фтизіатрії шоломниця байкальска показана при астенічних станах. [Барнаулов О.Д. 2007], [Барнаулов О.Д. 1999].
За допомогою препаратів шоломниці можливо лікування неврозів, безсоння, розладів сну, а також досягнення седативного ефекту, зняття невмотивованої, неконтрольованої тривоги. Підтверджені дослідженнями противірусні, жовчогінні, гепатопротекторні, десенсибілізуючі, гіпотензивні, протисклеротичні, вазопротектівні, ноотропні, діуретичні, спазмолітичні види дій [Чхве Тхесоп, 1987], [Киво М. 1981], [Гольберг Е.Д. 1994, 2008].
Є дані досліджень про використання шоломниці при залізодефіцитній анемії з матковими кровотечами, пізніх токсикозах вагітності [Фруентов Н.К. 1972], [Радзинский В.Е. 2002], [Агафонов В.И. 1992], а також результати позитивної її дії на процеси згортання крові [Миронов В. 1969].
Препарати шоломниці зміцнюють організм, корегують обмінні процеси, знижують ризик передчасного старіння, сприяють швидкому відновленню сил після важких хвороб та підтримці життєвого тонусу. Коріння шоломниці, як і солодки, є провідниками ліків, тобто засобом, який підсилює їх засвоєння і біодоступність, пом'якшує побічні явища токсичної хіміотерапії [Мануйло Б.М. 2005], [Корсун В.Ф., Трескунов К.А. 2007], [Барнаулов О.Д. 2007].
Показання до застосування
Рекомендується як загальнозміцнюючий засіб профілактики функціональних розладів нервової і серцево-судинної систем, а також до раціону харчування при наступних станах та захворюваннях:
- гіпертонічна хвороба I і II ступені;
- вегето-судинна дистонія; головні болі;
- нервово-психічні перенапруження, астено-депресивні стани, синдром хронічної втоми, безсоння; серцево-судинні неврози;
- функціональні розлади нервової системи, в тому числі з явищами збудження, на тлі енцефалопатії;
- епісиндром, судоми;
- порушення кровообігу на тлі гіпоксії, шокових станів, інсультів, травм головного мозку;
- вікові порушення пам’яті;
- деменція, в тому числі стареча;
- спастичний коліт;
- ДЖВШ за гіпертонічним типом;
- грип, ГРЗ, ГРВІ в комплексній терапії;
- інтоксикації, в тому числі алкогольні;
- пізні токсикози вагітних.
Спосіб застосування та дози
По 1-2 капсули 2 рази на день за 30 хвилин до їди.
Лікувально-профілактичний курс 8-12 тижнів.
При необхідності повторити.
Прийом фітопрепарату не скасовує призначення лікаря.
* Дані представлені в інформаційних листках достовірно підтверджені літературними джерелами медичних довідників, науково-дослідними даними, результатами рефератів, дисертацій, а також узагальнені відомості сучасного науково - практичного досвіду вивчення і застосування лікарських рослин в медичній практиці
