Форма випуску: капсули.
Склад містить активні інгредієнти: суцвіття пижмо звичайне
Значення для організму
Перша дисертація про застосування пижми, як глистогінного засобу, датується 1830 роком. Своїми лікувальними властивостями пижма завжди була цікава народній та офіційній медицині.
В даний час її квіткові кошики є офіційною сировиною в країнах Бельгії, Франції, Португалії, Болгарії та на пострадянському просторі.
Наукова медицина цінує пижму за виражену фармакологічну активність, здатність посилювати секрецію травних залоз, покращувати процеси травлення та підвищувати апетит.
Вона, як лікарська рослина, має жовчогінні, спазмолітичні, гепатозахисні, протизапальні, антимікробні властивості. Її спазмолітична дія обумовлена, головним чином, поліфенольними сполуками, які викликають розслаблення жовчовивідних шляхів і кишечника, усуваючи, таким чином, спазми різного походження. Суцвіття пижми посилюють утворення і виділення жовчі, сприяють нормалізації її біохімічного складу та її плинності. Практика, застосування препаратів пижми в медицині, констатує стимулюючий вплив на екскреторну функцію печінки, що визначається достовірним збільшенням об’єму жовчі, яка виділяється, та швидкості її відтоку.
За силою холеритичного ефекту дія пижми перевершує препарат порівняння Фітогепатол та Урофальк. Вона достовірно активизує процеси холерезу та холекінезу зі значною вираженістю та тривалістю їх дії. [Юрченко Є.Ю. 2021], [Хусаінова А.І.(дис), 2015], [Зайцева О.М, 2013], [Колхир В.К., 2004].
Її препарати ефективні при гепатиті, жировому гепатозі, алкогольному цирозі печінки, хронічному гепатиті і холангіті у дітей та дорослих, а також при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, анацидному гастриті, ентероколіті. [Колхир В.К., 2004], [Лавренов В.К., 2003].
Малі дози кошиків пижми повертають апетит, усувають здуття кишечника, закрепи, шлункові кольки, допомагають при кривавих проносах.
Фітотерапевти відзначають достовірну результативність препаратів пижми при діареї і метеоризмі, вважають їх ефективнішими за карболен. Їх глистогінна активність перевірена століттями та підтверджена медичною практикою, в цьому напрямку, серед рослин, їй немає рівних.
У найзнаменитіших трійчатках №1 та №3 лікаря Хельді Кларк пижма займає провідне місце. Її застосовують як протиглисний і протилямбліозний засіб при аскаридозі, ентеробіозі, лямбліозі кишечника і жовчних шляхів, а також при трихомонозі і описторхозі. Вона діє на всі проміжні стадії розвитку багатьох паразитів, паралізує мускулатуру круглих черв'яків, сприяє повному їх виведенню з організму. Препрарти пижми мають підтверджену верміцидну активність. Вони створюють умови для знищення зрілих особин паразитів, їх яєць і лічинок (пригнічує фосфорилювання АДФ мітохондріями глистів, що виснажує їх життєздатність та енергію). [Аджисурбанова (дис), 2019], [Зайцева О.М,, 2013], [Lahlon S, 2007], [Виноградова Т.А. 2001].
Суцвіття пижми згубні для патогенної флори сечовивідних шляхів. Вони застосовуються в комплексній терапії папілломатозу сечового міхура, циститу, пієлонефриту, а також при наявності піску та каменів в сечовивідних шляхах.
Експериментальні та наукові дані свідчать, що пижма збільшує амплітуду серцевих скорочень, уповільнює ритм серця, вона показана при артеріальній гіпертензії, атеросклерозі, стенокардії, ожирінні, як капілярозміцнюючий та протинабряковий засіб. Дослідження останніх років вказують на діуретичну активність рослини, але яка не призводить до гіпокаліємії. Її сечогінна дія, з тенденцією каліазберігаючого ефекту, відкриває перспективу отримання препарату, який не має побічних явищ, якими грішать усі діуретики. [Хусаінова А.І. (дис), 2015], [Петков В. 1988], [Никитин А.И. 2000], [Корсун В.Ф., Корсун Е.В. 2010].
Вітчизняна фітотерапія, спираючись на седативні і спазмолітичні властивості препаратів пижми, з успіхом застосовують їх при головному болю, епілепсії, неврозах, енурезі. [Куркин В.А., 2009].
Результати досліджень пижми вказують на її протизапальні можливості, за рахунок дії полісахаридного комплексу. Вона сприяє нормалізації показників ШОЕ (швидкості осідання еритроцитів) та кількості лейкоцитів, послабленню розвитку ексудативного компонента запальної реакції, зменьшенню лейкоцитозу і скороченню термінів лікування. За цими показниками препарати пижми перевершують дію календули і не поступаються індометацину. [Кириченко О.Є, 2012], [Лавренов В.К., Лавренова Г.В., 2003].
За знеболюючими показниками пижма виявляє стійку та помірну анальгетичну активність, у порівнянні з нестероїдними протизапальними засобами, такими як диклофенак натрію, метамізол натрію, але має перевагу у відсутності побічних ефектів. [Мищенко о.Я., 2020], [Самиліна І.О., 2003].
Пижма містить у складі терапевтичні дози магнію і цинку, які необхідні для корекції порушень гомеостазу в організмі.
Добре вивчені та достовірно доведені антисептичні, потогінні властивості рослини, це обумовлює застосування її при ГРВІ, грипі, герпесі та інших вірусних інфекціях. [Muresan M. 2015], [Onozato T. 2009], [Miкulasova M. 2009].
У гінекології її з успіхом використовують при дисменореї, нерегулярних менструаціях, ранньому клімаксі. Унікальний комплекс біологічно активних речовин рослини, в складі якого є флавоноїди, алкалоїди, дубильні речовини, ефірні масла, органічні кислоти, сприяє стимуляції утворення пептидних гормонів травного тракту (гастрину, секретину, холецистокініну і інших), корекції активності гіпоталамо-гіпофіз-яєчникової системи. Така активність визначає доцільність призначень препаратів пижми, як лікувальної дієти при ендометріозі.
Окремими клінічними дослідженнями встановлено протипухлинну дію пижми. Вона також відрізняється антиоксидантними, гепатопротекторними, імуномодулюючими, нейротропними властивостями, достовірність яких підтверджена літературними джерелами дисертацій, наукових прац.
При вивченні полісахаридного комплексу рослин в онкологічній сфері було виявлено, що суцвіття пижми мають саму максимальну активність у придушенні функціонування білка – транспортера в ракових клітинах (білок множинної лікарської стійкості). Саме пижма впливала на цей білок, підвищиючи чутливість клітин до проведеної хіміотерапії. Ці обнадійливі результати перспективності рослини в онкології були зафіксовані в наукових роботах та дисертаціях. [Rosselli S. 2012], [Chernykh I. 2019], [Ivanescu B. 2018], [Salem M. 2005].
Сучасні фітопрепарати пижми поєднують у собі високу ефективність, широту терапевтичної дії та беспеку при розумному їх застосуванні для профілактики та за призначення лікаря. [Гуревич І.Я.(дис), 1953], [Кисельова Т.Д., 2008], [Куркин В.А., 2007].
Показання до застосування.
Рекомендується як загальнозміцнюючий засіб профілактики паразитарних і глистових інвазій, а також до раціону харчування при наступних станах та захворюваннях:
- глистові і паразитарні інвазії (аскаридоз, ентеробіоз, лямбліоз, опісторхоз, трихомоноз);
- захворювання печінки і жовчовивідних шляхів (гепатит, жировий гепатоз, ангіохоліт, дискінезія жовчовивідних шляхів за гіпотонічним типом, хронічний холецистит, хронічний некалькульозний холецистит, холангіти);
- постхолецистектомічний синдром в комплексній терапії;
- профілактика біліарних патологій, в тому числі жовчнокам’яна хвороба;
- холелітіаз;
- запальні захворювання шлунково-кишкового тракту (гастрит зі зниженою кислотністю, ахілія, ентероколіт); порушення травлення (здуття кишечника, закрепи, коліки, збочений апетит);
- гінекологічні захворювання (запальні захворювання, порушення менструального циклу, клімактеричний синдром, в тому числі ранній клімакс, ендометріоз) в комплексній терапії;
- неврози, безсоння, енурез;
- хронічний цистит, пієлонефрит, сечокам'яна хвороба.
Спосіб застосування та дози
По 1 - 2 капсули 2 рази на день за 30 хвилин до їди.
Лікувально-профілактичний курс 8-12 тижнів.
При необхідності повторити.
Прийом фітопрепарату не скасовує призначення лікаря.
* Дані представлені в інформаційних листках достовірно підтверджені літературними джерелами медичних довідників, науково-дослідними даними, результатами рефератів, дисертацій, а також узагальнені відомості сучасного науково - практичного досвіду вивчення і застосування лікарських рослин в медичній практиці
