Форма випуску: капсули.
Склад містить активні інгредієнти: корінь оману (дивосилу)
Значення для організму
Дивосил (оман) - рослина з багатющий історією і відмінною репутацією цілющих властивостей.
Головні речовини, що визначають фармакологічне обличчя рослини, містяться в корінні – це сесквітерпенові лактони, проазулен, полісахарид інулін, токофероли та інші, які посилюють лікувальну її силу.
Встановлено, що за рахунок інуліну (~44%), оман регулює обмін вуглеводів і жирів, попереджає енергетичний дефіцит. Фруктоза, що утворюється при його гідролізі, засвоюється по інсуліннезалежному механізму, оптимізуючи вуглеводний обмін, особливо це важливо при цукровому діабеті і гіпоксії. Препарати оману виявляють помірно-виражений, але тривалий антигіпоксичний ефект, який пов'язаний з інуліном, сапонінами, органічними кислотами, селеном і вітаміном Е. [Гродзінський А.М. 1992], [Корсун В.Ф. 2010].
Достовірно доведені і перевірені часом протизапальні, антимікробні, жовчогінні, відхаркувальні, сечогінні та ранозагоювальні властивості оману. [Мануйло Б.М. 2005], [Гродзінський А.М. 2005].
Його коріння нормалізують секреторну активність шлунково-кишкового тракту, виступаючи як антацид, беруть участь в нейтралізації соляної кислоти, зменшують перетравлюючу активність пепсину.
Клінічно й експериментально доведено, що алантон (сума сесквітерпенових лактонов), знижує явища ексудації і проліферації, проникність стінок кровоносних судин, посилює утворення мукополісахаридів у слизовій шлунка, має протизапальну і антіпротеолітічну дію на тканини і слизову, активізує в них кровообіг та процеси регенерації, стимулює вироблення буферних захисних речовин. Це має значення при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, особливо при виразковій хворобі шлунка, ерозивних гастритах, у хворих похилого та старечого віку з тривало нерубцюючими виразками, резистентними до загальноприйнятої терапії. Утворюючи захисні колоїди у слизової шлунка, оман попереджає появу виразкових дефектів. [Бабич О.М.,2000], [Соколов С.Я. 2000], [Зинченко Т.В. 1989; 2000].
Коріння оману, як гастропротекторний засіб, з протиінфекційними властивостями, призначають при виразковій хворобі шлунка і 12-палої кишки, ахілічних гастритах, ентероколіті, хеликобактериозе, диспепсії. Гастропротекторна їх дія обумовлена здатністю нейтралізувати надлишок соляної кислоти і спазмолітичним ефектом. Можливості дивосилу утворювати захисні колоїди медицина з успіхом використовує в комплексі терапевтичних заходів при неспецифічному виразковому коліті, гіперацидних гастритах.
Встановлено певна специфіка впливу рослини на функціональну діяльність кишечника. Поєднання таких властивостей, як зменшення перистальтики і секреторної активності кишечника, посилення желчеобразования і жовчовиділення в 12-палу кишку, помножене на протизапальну та антисептичну дію коренів, значно підвищує ефективність лікування захворювань шлунково-кишкового тракту.
В спектр призначень входять рекомендації до застосування при холециститі, враховуючи холеспазмолітічну активність і можливість усувати запалення жовчного міхура. При дискінезії жовчовивідних шляхів, оман попереджає ураження гепатоцитів, зменшує спазми сфінктерів, відновлює відтік жовчі. При жовчнокам'яній хворобі він проявляє жовчогінний ефект, при жировому гепатозі і стеатогепатозі бере участь в сорбції жовчних кислот і тригліцеридів. Така фармакологічна характеристика препаратів оману була отримана в результаті клінічної апробації та післягоспітальної реабілітації при лікування дискінезій жовчних шляхів із застосуванням фітотерапії у практиці лікаря сімейної медицини. [Скляр С.І.та інші 2004].
Терапевтичні можливості препаратів дивосилу, такі як нормалізація функції травлення, за рахунок регуляції основних функцій (секреторної і моторної), мають велике практичне значення в лікуванні хворих на алергічні захворювання шкіри, атопічний дерматит, особливо при наявності супутніх шлунково-кишкових захворювань (коліту, виразкової хвороби шлунка і 12-палої кишки, ерозивного гастриту, ДЖВШ за гіпокінетичним типом та інших). [Виноградова Т.А. 2001], [Ягодка В.С. 2016].
Дослідження та практика свідчать, що коріння оману містять ефірну олію, яка, завдяки вмісту алантолактонов, близьких по біологічній дії до сантоніну, має виражену антигельмінтну дію. Алантолактон оману перевершує сантонін в 25 разів по протівоаскарідному ефекту, [Петков В. 1988], а за протиглистною дією можна порівняти з препаратом Зентел. [Кароматов І.Д. та інші. 2020].
При глистової інвазії, лямбліозі дивосил виступає, як протизапальний, гастропротекторний засіб. При урогенітальному кандидозі сприяє усуненню кандидозної інфекції. При мононуклеозі оман використовується, як протиінфекційний засіб. [Ковальова Н.Г. 1971], [Корсун В.Ф. та ін. 1999].
Ще одна сфера застосування препаратів оману - це папіломавірусна інфекція. Коріння сприяють зменшенню запалення, усувають інтоксикацію, знижують вірусне навантаження. Такі результати були отримані в експериментальних умовах, які підтвердили антибактеріальну, антифунгіцидну та онкостатичну активність дивосилу. (ХНДІ мікробіології імунології ім.І.І. Мечнікова). [Бабич О.М. та інші. 2000].
Препарати оману зменшують секреторну активність бронхів, характеризуються відхаркувальними, бронхолітичними, секреторолітіческіми властивостями. [Французов Б.Л. та інші. 1995].
У Німеччині оман є улюбленою частиною готових протикашльових мікстур та пігулок. Його призначають при бронхіальній астмі, наполегливому бронхіті з утворенням густого в'язкого мокротиння, емфіземи легенів, «старечому кашлі». [Барнаулов О.Д. 1999; 2022].
Сучасні дослідження, результати опублікованих наукових робіт стверджують, що препарати дивосилу попереджають дегенерацію нервових клітин, перешкоджають їх переродженню та загибелі в процесі хвороби.
В урології оман зарекомендував себе, як надійний засіб усування запалення в різних фазах його розвитку, як фактор, що стримує поширення інфекції, підвищує розчинність фосфатів та є важливою позицією в комплексній терапії уретритів, циститів. [Мамчур Ф.І. 1977; 2000].
При шкірних захворюваннях (екземі, нейродерміті, шкірній сверблячці), у випадках поєднання шкірного процесу з вираженими алергічними проявами (дермореспіраторний синдром), оман визнаний ефективним препаратом вибору. [Корсун В.Ф.(дис) 1995//2022].
Коріння дивосилу, згідно з останніми науковими дослідженнями, сприяють інтегральної активації механізмів мозкових функцій, покращують пам'ять, підтримуючи розумову діяльність, беруть участь в усуненні інтоксикації при тютюнової залежності. Вони представляють особливий інтерес при захворюваннях бронхів, з підвищеною секрецією густого в’язкого мокротиння, а також при затяжному кашлі в наслідок бронхіту курця. Оман здатний підтримати функціональність бронхів та легень, знизити вираженість симптомів при відмові від куріння. [Корсун В.Ф. 2010], [Барнаулов О.Д. 2022].
Медичні дослідження останніх років говорять про перспективність і високий потенціал рослини як протипухлинного агента при раку легенів, підшлункової та молочної залоз, стравоходу. Дані експериментальних робіт підтверджують протипухлинний ефект дивосилу та підвіщення дії хіміопрепаратів при спільному їх приймомі. [Cuil, Bu W. et al, 2018// Liu Y., Cai Q et al, 2018// Spiridonov N.A. et al, 2005].
Показання до застосування.
Рекомендується як загальнозміцнюючий засіб профілактики захворювань органів дихання і порушень травлення, а також до раціону харчування при наступних станах та захворюваннях:
- захворювання органів дихання (бронхіти, пневмонія, бронхіальна астма, «кашель старих»);
- онкопатологія легких в комплексному лікуванні;
- хронічні гастрити, ерозійні гастрити, пілородуоденіт, виразкова хвороба шлунку і 12-палої кишки, ентероколіти, диспепсія, хелікобактеріоз; проноси неінфекційного походження;
- холецистит, жовчнокам'яна хвороба, жировий гепатоз;
- порушення менструального циклу; гіпоменструальний синдром;
- гіпертиреоз, тиреотоксикоз (при катаболічних порушеннях);
- глистяні і паразитарні інвазії, в тому числі опісторхоз, лямбліоз;
- урогенітальний кандидоз;
- папіломавірусна інфекція;
- атопічний дерматит, нейродерміт, псоріаз, в комплексному лікуванні;
- дермо-респіраторний синдром;
- похилий вік.
Спосіб застосування та дози
По 1 - 2 капсули 2 рази на день за 30 хвилин до їди.
Лікувально-профілактичний курс 8-12 тижнів.
При необхідності повторити.
Прийом фітопрепарату не скасовує призначення лікаря.
* Дані представлені в інформаційних листках достовірно підтверджені літературними джерелами медичних довідників, науково-дослідними даними, результатами рефератів, дисертацій, а також узагальнені відомості сучасного науково - практичного досвіду вивчення і застосування лікарських рослин в медичній практиці
